неділя, 30 серпня 2015 р.

Про День Прапора, Незалежності і братерство.

Цьогоріч вражений кількістю святкової уваги дню Прапора і Незалежності. Та разом з тим щиро дивуюсь багатьом відомим блогерам з думкою, типу "после того как эти братья пошли на нас войной, значение украинского флага и независимости приобрело несколько новый смысл, мы по другому взглянули на наши символы и нашу Независимость...
Як можна говорити такі дурниці? Прапор, гімн, мова - вони

субота, 29 серпня 2015 р.

Польський приклад

Кілька днів був у Польщі. Цього разу повертаюсь додому з важким серцем...
Ні, зовсім не тому, що вони значно краще живуть, що в них суперські дороги,  чи ще якась наживна фігня.
Вчепила ось ця фраза поляка, пана Єжика про мою Малу Батьківщину:
"Львів, то є Україна, пане, а Київ то вже неправдива Україна. Що Київ, що Новосибірськ - у спілкуванні з людьми різниці я не відчуваю."
... Напевне можна було розповідати, що він

Ахметов хоче купити Арену Львів...

Ахметов хоче купити арену Львів..., дежавю просто.
2015-й рік: Ахметов купив арену Львів.
2016-й: Львівська горілка і хліб найдешевші в Україні.
2017-й: Галичина - трудовий край! Ми годуємо всю Україну! Слава Галичині!

А так гарно клали мостову...

В1600-му році, в Парижі вже було близько 1800 тенісних кортів! Уявляєте?
Львів в цей час вже півтора століття був весь закатаний в бруківку красиво також...
Гейропа одначе.)
А що ж вєлікая Росія, як без неї?
Та що, теж молодці, розвивались як могли! Кріпаки в той час вже

Про Голодомор

В моєї Тані ще жива бабуся. Вона 1924-го року народження. Зараз вона вже зовсім поганенька, але ще кілька років тому вона була при добрій пам’яті. І я пару разів намагався з нею заговорити про голодомор… Так би мовити з перших вуст. І знаєте, це практично було неможливо. Розповідь тривала пару хвилини і перетворювалась у суцільний плач.
Вона тоді була ще геть дівчинка

Кілька днів у Москві

Кілька днів в Москві. Спілкуюсь з горою росіян. Напевне не скажу нічого нового, та все ж узагальню.
Як ви розумієте, як справжньому живому представнику вишиватно-укропо-бЕндеро-хунто-фашистсько-піндосовського табору - мені не уникнути розпитувань про "нучётам у вас".

Трохи філософського.

Трохи філософського.
Я якраз у тому віці, коли як на долоні спостерігаю за кількома поколіннями українців. Кілька старших від себе і кілька молодших. Це гора тенденцій, відмінностей і вікових метаморфоз.
Я застав якраз час зміни/зламу епох. Однаково тісно спілкуюсь з людьми совка і людьми України.
Я живу якраз у такому регіоні, де наочно спостерігаю за відчутними змінами, що відбуваються з українцями. В регіоні, що стрімко змінює свій побут, зміст, лице і мову.

Тест на національну ідентичність

Цей складний, глобалізований світ заплутав вас? Все складно?
Тоді раджу пройти тест на національну ідентичність. Результат гарантований!
Отже:
Берете одну велику валізу, бажано червоного кольору, і складаєте в неї всі свої російські диски, книги і т д. ВСІ! І Пушкіна з Достоєвським теж! Закриваєте валізу на замок, і ключ віддаєте тещі рівно на один рік. Не переживайте - потім заберете.
За цей рік ви

середа, 26 серпня 2015 р.

Інтер, давай трешу ще!

Молодці інтер, давайте трешу ще!
...
Коли я ознайомився трохи з історією нашої країни і роллю Росії в нашому житті, я чітко зрозумів одну річ - або ми, українці, мовчимо і повільно вмираємо як народ (із циклу "какаяразница"), або у нас гарантовані  проблеми з русскім міром. Третього не дано. При цьому абсолютно немає значення чи на дворі 21 -ше, чи 121- ше століття. Бо варвари обрали варварський шлях від самого початку, як вилупились з під іга.

Так сложилось исторически... Оце і все?

Скільки ви знаєте російських музичних виконавців - 50, 100, 200? А чому, наприклад, не знаєте жодного поляка? Вони співати не вміють, чи не такі ж сусіди? Такі тупі?  А скільки наших знаєте - 5, 10?
А ви знаєте, що наших гуртів,

Чергова історія з життя російської армії

Така собі чергова рядова історія з життя російської армії:
Зайшов у чужий будинок попити водички, "испугался" і пристрелив сім'ю. 6 людей... 21 гільза. Просто стояв і тупо поливав з автомата.
До того ж вбив 2-х річну дівчинку

Главне єхать, а не шашечкі?

Знову про те, за що душа болить…

М. Бориспіль. На вході до центрального ринку:

- Шкафы-купе, стенки, столы, кухни по размеру! Пожалуйста знакомтесь! – тикає хлопчина в руки рекламку жіночці, що говорить по телефону.
- Вы не видите, что я по телефону разговариваю?!
- Извините…
- Та ні, мам, це я не тобі, це тут рекламу тикають в лице… - продовжила жіночка в телефон і

Вона живе доти, доки вам потрібна.

Вона живе доти, доки вам потрібна.
Без Вас - вона помре.
Не робіть вигляд, що вона не вмирає завдяки Вашій байдужості.
Піклуйтесь про неї, як про власну дитину, бо коли Вас не стане

Про Славека та Славка.

Незграбна картина з боку виходить.
Поляки до нас з усією душею, допомагають і словом і ділом і піснею. Ви в курсі? Такий бум зараз там на братню Україну. І на радіо і на тв...
І так вони до нас і сяк...
А що ж ми? А ми

Люди, що не пам'ятають своє минуле - не мають майбутнього.

"Да ви хунта, фашистов встречали с цветами, подонки предатели!!!"
Таке повсякчас чуємо від справжніх зрадників України, які жили в ній все життя, а тепер стали раптом відданими патріотами Росії не змінюючи при цьому дислокації...
Ладно вата, але найбільше мене дивує, коли типу проукраїнські патріоти нєдоумєвают: "ні, ну я все розумію, але як можна було

З шостим сином не склалось...

Шо не кажи, а таки з шостим сином у Володимира Мономаха не склалось. Шлявся Юрко (Довгорукий) де не попадя, дєлал нєрви угро-фінам, збаламутив людей, та ще й втнув якогось дзена там нове село для угрів - з ісконно угрською назвою - Москва. І церкву поставив. Звичайно не таку золотоверху і справжню, як у батька в Києві, а так собі, сарай берьозавий, який лиш через кілька сот років

Так легко бути особливим...

В моєї двохрічної доні є дуже потішна фішка.) Коли вона чимось страшенно засмутилась і збирається плакати, вона мені каже - Тату, лаштунки туман. А коли вона майже пищить від задоволення, то інколи каже - Тату, до діда! Або - Тату, дзинь-дзилинь! Цей наш секрет не могла розкусити самотужки навіть мама, доки ми

Триматися рідного! Версія для бізнесу.

Чому ми з вами всі повинні триматись нашого. Версія для бізнесу.
Вам зараз здасться, що я знову за своє), а от і ні, нічого подібного, цього разу лише суто калькуляція). Тому прагматики, не йдіть, прочитайте. Про традиції, культуру і історію ані чичирк ;)
Є такий непоганий російський

Про харківський будинок "Слово".

Все ж таки москалі творчі люди. Не кожному таке під силу. Кілька сотень років невпинно розвиватись в улюбленій справі - у філігранній техніці знищення людей - то не кожен зможе.
Я навіть і додуматися б не зміг наприклад до такого:
Є у Харкові такий

Про сірі безликі замкнуті тіні.

Оце, дуже сподобалась мені людська реакція…)
Сірі безликі замкнуті сумні тіні сідають в авто.
-          Здравствуйте! -  відчужено кидають вони.
-          Доброго дня! – відповідаю їм тепло і доброзичливо я.
-          До Харьковской довезете?
-          Так, звичайно, сідайте, будь ласка.)
-          Спасибо. – сідають.

А далі – 20 хвилин лише ти, дорога і

Ще раз про корейську згуртованість і про аналогії.

Одного разу, так склалось, що був я в Південній Кореї якраз на свій день народження. І наш друг, кореєць, дізнавшись про це, організував нам там поплавушки на кораблі. Щось типу наших в Києві, тільки з включеним шведським столом і живою музикою. Споживання їжі, це для корейців приблизно такий же культ, як для москалів споживання водки

Про "політичну" націю.

Спостерігаю, як потужно розвивається новий бренд - "політична нація".
Ось долучився вже до створення і Діма Чекалкін…
Пару цитат з допису: “В результате нынешней войны в Украине появилась политическая нация. Теперь уже не имеет значение твоя национальность и родной язык”.
Бачте як воно складається… тисячі років мало значення, а “теперь” Діма порішав все враз. Тепер вже не має…

Стосовно закону про декомунізацію.

Стосовно закону про декомунізацію.
"Страна в жопе, а они собрались тратить миллионы, чтоб улицы  переименовывать!!! Придурки!!! Нет больше проблем у нас других??? Да какая разница!!! Новое название вас прокормит??? Чем вам памятники мешают??? Займитесь делом!!!"
Ну і так далі, багато рабської гидоти начитався.
Тут ось яка справа народ...
У кожної людини

Два світи

- Стандартную, только не ложите одну капусту! И без лука. – Сухо, аж трохи нервово кинув чоловік переді мною, замовляючи шаурму.
- Хорошо… - автоматично відповів йому кухар –азербайджанець, і прийнявся за роботу.
- 23 гривни с Вас.
- Спасибо. – відповів чоловік і відійшовши прийнявся їсти.
- Доброго дня! Не можу пройти мимо Вашої шаурми! Зробіть, будь ласка, стандартну. – сказав ввічливо, і

Ефір на радіо

Викладаю обіцяний ефір.
Не судіть строго, оця велика дуля перед лицем, яку називають мікрофон і ця незвична студійна приватна тиша - вона викручувала мені руки і примушувала отак муркати, як я муркав всю передачу)))
Не скажу, що я брутальний вже зовсім козарлюга, та все ж і не гламурний, факт.)
Зрозумів помилку, більше не буду, досвід вже маю тепер.))
Дякую за ефір і запрошення Lika Dzherelna!

До чого прагнути - це завжди наш власний вибір

Це звичайні, середньостатистичні будинки польської сільської глибинки. Їх мільйон.)
Є багатіші, чимало й значно бідніших. Та абсолютну більшість, незалежно від статку господаря, об'єднує спільна риса - подвір'я і будиночки

Як отримати об'єктивного експерта по рюзькоміру.

Беремо якогось сереньостатистичного гваделупця, що ні бельмеса не знає про стару Європу, і не має з цього приводу жодних емоцій. Привозимо в Німеччину і добу катаємо околицями західного Берліну.  Годуємо німецькими стравами, частуєм живим нефільтрованим німецьким пивом на розлив. Далі тепленького, щасливого відвозимо в

Знову трохи про Корею і про нас

Пд. Корея запустила 5G...
Швидкість інтернету в смартфоні тепер у них до 10гб. Це приблизно в 100 000 разів швидше того, що в нас зараз за містом (0,1 мб)).
Вже якось розповідав про Корею й не раз, так як не згадати? Ще в 1972-му (перша світлина) 2/3 Сеулу були навіть без каналізації. Тобто уявляєте, сьогоднішні 50-ти річні корейці, які їздять на джипах, паркуються на -22-му поверсі під землею, та юзають найкрутіші у світі смартфони, живучи в скляних хмарочосах - дитинство провели в

Про відформатовані мізки та європейський досвід

Є речі, які кожен з нас вже давно зрозумів і переріс настільки, що зараз здаються до сорому простими. Правда? Це проходить органічно, якщо людина не дме ОТАКЕННІ бульбахи навколо свого безрозмірного его. Та коли спостерігаєш, як хтось з амбітно твердолобих втупиться в формат свого обмеженого світосприйняття, та розмашисто, гордовито і епатажно лупаситься головою об простий життєвий урок

Як пройти до Тракайського Замку.

М. Тракай. Литва.
- Извините, не подскажите как проехать к Тракайскому замку?  - запитую у красивої, щасливої на вигляд молодої дівчини.
- sorry, I do not speak Russian. -відповіла вона. Здається вона вклала в цю фразу всю свою вічливість, приязність і навіть звабливість. ) Важко звикнути українцеві до такого - чемно і

Про хвилю реалістичних серіалів.

Стосовно сьогоднішньої моди на "реалістичні" серіали, які починають заповнювати український ефір, і які не можна класифікувати ні українськими, ні російськими, а швидше, я б сказав - "для мешканців колонії".
Основний аргумент творців таких творів, на їх думку - намагання відображати реальне життя, яким вже воно є.
В принципі, чекати чогось чистокревно українського від мешканців недавньої колонії, що отримала незалежність дякуючи

Казочка про рубль.

- А вин мнє 20 рублів должен остався, поняв? І так і не отдав, бо не помне, прикиньбля? Я йому, сука, бильш пива нікада не буду покупатьбля...
Підслухав таке у магазині знов оце.
Ять, 20 рублів...
24 роки. 24 Роки як сконав рубль на цій землі! А цьому молодому бикуватому пустоголовому теляті десь 20 на вигляд.
Все, що воно споживало за інформацію в своєму житті, це

Про святкування Дня Перемоги

Вітаю Вас. Нарешті ці щорічні критичні дні закінчуються.
Два тяжко хворих мудаки 76 років тому, заварили таку кашу, так закрутили і зазомбували людей, що впродовж 6-ти років люди вбили десятки мільйонів людей.
А нові мудаки  зробили так, щоб цю трагедію зараз святкували по повній.

вівторок, 25 серпня 2015 р.

Мусульмани за нас!

- А ты из Украины? - запитує у мене казах Даулєт.
- Да. - спокійно відповідаю і очікую знову розмову про наше все.)
- И что, скажешь Слава Україні? - і очі так загорілись бачу, наш хлопак.
- Скажу! Героям Слава! )
- Ох! Ребята,

До Дня Вишиванки

Сьогодні багато інфи про вишиванку.)
Що радує, а що розчаровує і дивує.
В цілому - класно.
Але вчепила фраза про те, що одна тут дамочка розповіла, що ми "со своими понтами вышиватницкими лучше б денег на АТО дали, как я, например!!!"
...
Згадалась книга

Чекісти повісили його як собаку в лісі.

22 травня 1979-го року відбулось поховання Володимира Івасюка.
Вічна пам'ять нашому генію від музики!
...
Чекісти повісили його як собаку в лісі. І лишили його там висіти кілька тижнів, щоб він добряче підгнив. Зробили так для того, щоб не дуже було видно як вони над ним позбиткувались перед смертю.
Така жахлива кара Володі дісталась за

Співоча нація

Побував знову на концерті Національної Капелли Бандуристів ім. Майбороди.
І знову під шаленим враженням. Яка ж все таки глибока і сильна вона - українська пісня. Яка ж романтична і грайлива, весела і сумна, рішуча і закохана... - різна.
Який же ми все таки народ співучий і душевний.
Все своє життя людство будує обмеження та кордони.  Воює, озброюється, окопується, мітить свою територію як собака кущ. Все нові і нові тирани все кроять і кроять землю.
А українці воюють нехотя. Лише в крайньому разі, лише за свою землю і лише

Про унітаз на кістках козака.

Ми всі, притомні українці зараз вже трохи уявляємо що таке Голодомор, комуністи, і загалом совок. І маємо пам'ятати ці мільйони померших, знищених, вбитих, закатованих, та розпорошених по світу земляків. Та мабуть навіть найкращі знавці історії нашого краю всеодно не уявляють справжні масштаби трагедії, що принесли нам більшовики.
Кожного разу, коли стикаюсь з конкретною інфою - прозріваю заново.
Уявіть, лише до кінця 30-х, за півтора десятка років, лише на київщині із сотень храмів та церков

Трохи про радіо

В Європі, та й взагалі в усьому цивілізованому світі серед відомих потужних радіостанцій різних країн є поширена практика - обміну хітами. Радіостанції кожної держави залюбки обмінюються хорошою своєю музикою. В такий спосіб, наприклад поляки можуть комфортно почути хорошу іспанську музику, чим живуть іспанці, що в них популярне. Чи будь кого іншого. І навпаки. І не треба полякам докладати якихось надзусиль у розкопках цікавої іспанської музики.

Казочка про кріпака.

Українського фейсбука продовжує лихоманить. Цього разу щось там сказав Табаков...
Не читав і не відкривав. Втратив будь який інтерес до русского міра дууже давно.
Але від побаченого ґвалту знову захотілось розповісти казочку. )
Отже.
Жив собі кріпак Петро з родиною у пана Вови. Добре жив чи погано й сам не відав, бо не мав змоги порівняти. Господар в нього був галасливим алкоголіком, збиткувався над ним, дубасив лиш тільки зайвого хильне. А зайве було щовечора.
Та жила також з господарем і

понеділок, 24 серпня 2015 р.

Україна продовжує наводнюватись росіянами...

Україна продовжує наводнюватись "адекватними росіянами" як річка по весні.
До нас переїхав жити ще й відомий журналіст, демократ і правдоруб Айдер Муждабаєв.
Українці щасливі! Це ж професіонал! Не сумніваюсь, що в Україні йому буде комфортно і він знайде віп-роботу. Працював аж в самому Московському Комсомольці! Об'єктивний, цілеспрямований, супер профі, так захоплюється українцями і так критично ставиться до ситуації в Росії - таких знайти рідкість там! Суцільне захоплення.
І тепер

неділя, 23 серпня 2015 р.

З "життя нашої колонії".

З рубрики "життя нашої колонії".
Сиджу з сином, із задоволенням спостерігаю не лише за футболом, а й за цікавим іноземцем в трьох метрах від мене. Про все запитує, крутиться, роздивляється.)
І тут, на українському стадіоні ім. Лобановського в Києві, на матчі Зоря-Шарлеруа, під жваву пісню луганських фанатів -  "...і Дніпро і кручі,  Стануть Вам поперек горла, москалі ...смердючі",

пʼятниця, 21 серпня 2015 р.

Дикувата поведінка, вибачте.

Москалі в істериці, Коноплянка не захотів поговорити з адекватними русскіми...
Ось що пишуть: журналист российского издания Спорт-Экспресс Александр Вишневский, «поведение уважаемого господина Коноплянки мне кажется слегка диковатым, простите».
..."очень важно пытаться начинать сближение между нашими братскими, несмотря на все ужасы и зверства последних полутора лет, народами»
Отаке... Чули?
1. Москалі, затямте, чи як у вас прийнято - зарубітє сєбє на носу,

Чємадан, пєрон, Японія.

- Містер Джоу, а щось я не бачу у Вас в Кореї смартфонів Соні. Це, схоже рідкість?
- А в нас їх взагалі нема.
- Як це взагалі нема? Це неможливо...
- Саша, ми пам'ятаємо своє минуле, тому не беремо японське.
От такий діалог відбувся в мене з моїм корейським другом.
Пройшло майже 70 років, як вони виставили за двері останнього японця.Так, саме виставили - фізично відправили в Японію всіх, хто волав за японскій мір. Чємадан, карабль, Японія. І не інакше.