Бути собою!

У Любліні 4 поляки жорстоко побили українця. У відділку зізнались, що переплутали з росіянином…

От халепа, не встиг бідака паспорт показати, підслухали акцент… 

А з ким би Ви хотіли, щоб переплутали Вас?

Тату, включи українську пісню!

- Тату, а включи якусь пісню, тільки нашу, українську! - просить мене останнім часом уточнюючи доня, коли їдемо в авто.

Їй ще нема 4-х рочків. Вона ще не вибаглива до стилів у музиці і до пісенної якості. Їй просто подобається, коли пісня зрозумілою рідною мовою.

Вона легко і природньо засвоїла простий татів урок - людей різних багато, і музики різної теж, і класної і не дуже, і слухати можна все, це цікаво. Але кожній людині найбільш любе, особливе, щемне і цінне - в першу чергу рідне. Бо воно для тебе і про тебе. Ми - українці, тож і рідне нам - українське.

Польські і єврейські образи

Це якийсь просто сюр...

Українці,  не маючи на момент претензій власної держави так щемно образили і поляків і євреїв,  що кожен вирішив це нам пригадувати на державному рівні!

При цьому поляки чомусь не згадують,  що з півтисячоліття мали нас за своїх рабів,  за власність просто. І робили з нами що хотіли.  Вбивали, ґвалтували,  принижували,  експлуатували як коней просто за зерно... Ставились як до недолюдей.  На нашій,  не польській землі!  В нас дома! І дістали українців так,  що ті ненавиділи їх усім серцем і огризались як мали хоч якусь можливість. Не з доброго ж дива українці були розлючені на поляків?!

Про Катерину II

"В 2007-му імператриця всеросійська Катерина II знову зайняла по праву належне їй місце в центрі Одеси, яке зобов‘язане їй своїм життям..."

Ось таку фразу зустрів. Погуглив і вжахнувся поширенню. То он який захват в українців викликає Катерина? 

Забули невірні діти...

Шевченко про Петра I і Катерину II писав так:

Це той перший, що розпинав нашу Україну,
А вторая доконала вдову сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись ..."

Гарного дня, Вам, Боги!

- Бог. - думаю я, спостерігаючи з захопленням, як дядько крутить мою мертву бензопилу. Розкладає всі деталі, інструменти, дістає як справжній хірург плоскогубці, шприц. Впорскує шприцом бензин в напіврозібрану конструкцію і пила, як загіпнотизований удав, починає подавати ознаки життя.
- Давай рідненька. - підбадьорює він її.

Гулаг тріщав...

Сьогодні згадували бабусю. Пом'янули незлим тихим словом. І я вкотре прозрів від тієї кількості біди, що впала на голову нашого народу.

Коли читаєш це все в книгах - якось інакше сприймається..., не так гостро чіпляє, як тоді, коли всі ці історії стосуються ось просто твоєї бабці, яка сиділа і говорила перед тобою і яку ти обіймав.

В 5 її рочків, у 1931-му її родину розкуркулили совєти. Просто вигнали на вулицю, а батька і всіх його братів замели в Гулаг.
18 років куркулька жила де прийдеться.

Все пізнається в порівнянні.

Все пізнається в порівнянні.

Складнувато второпати чому мова - це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення. Я знаю толком лиш дві мови - українську і російську. Тому можу порівняти лише їх.