Є в Європі народ, досить великий, 6-й за кількістю.
Всякого бувало в його історії, по різному складалось буття, та хіба жалітися, якщо крізь тисячі літ, попри все, й досі його доля у власних руках?
Лиш будуй!
Лиш будуй!
Останні кілька десят років - з добра третина цієї нації, внаслідок кількасотрічної агресії асимілювалась, загубила своє.
Та, хай там як, але на тлі століть це не повинно мати для історії краю жодного вирішального значення, бо людський вік швидкоплинний, як ранковий серпанок.
Та, хай там як, але на тлі століть це не повинно мати для історії краю жодного вирішального значення, бо людський вік швидкоплинний, як ранковий серпанок.
Як і всі європейські народи цей має і свою самобутню багатовікову багатогранну культуру і неповторну багату милозвучну мову. І не просто має! Їх творчий пісенний народний доробок - найбільший не лише в Європі - у світі! А глибокі, багатовікові звичаї й досі шануються та продовжуються.
Так от. Це все не є новиною чи відкриттям для освічених людей. Та на жаль, люди є різні.
Хоч світ і стрімко розвивається. Та не настільки стрімко, щоб у підсумку серед впливових людей цього світу на горі були лиш ті, які цього заслуговують своїм розумом та шляхетністю. Багато там і просто бариг-криміналів, які завдяки власній наглості і недосконалості світу - змогли отримати стільки грошей, що це дало їм причину думати про себе, як обраного і винятково розумного. Такі собі чєлноколожкіни, які вирішують, позаритись на Боже ремесло, і його переробити.
Вони вирішують, що тисячолітня культура раптом має зникнути, розчинитись, внаслідок впливу останніх кількох років інтенсивної асиміляції. Хоча... їм не властиво аж так задумуватись над життям, просто удобна і какая разница, та й усі мислі.
За результатом діяльності таких горе-бариг, 6-а за розміром нація Європи не отримує, купу інформації рідною мовою. Всі отримують, отримують навіть в 5 і в 10 разів менші народи - а цей не отримує. Бариги вважають, що народу буде досить отримувати це все мовою сусіда, що їх асимілював. Цікаве рішення, чи не так? "Глибокого розуму".
Таких бізнесменів досить багато. Аж так багато, що нація навіть не може поки що розбудувати нормальну державність.
Протистояння люди vs бариги триває.
Але триває й життя. І доки триває це протистояння - життя швидко занепадає. Деградує освіта, культура, виховання, інфраструктура, і всі інші сфери існування цивілізації, які не приносять баригам-олігархам швидкої вигоди, а тому кинуті на поталу.
Але триває й життя. І доки триває це протистояння - життя швидко занепадає. Деградує освіта, культура, виховання, інфраструктура, і всі інші сфери існування цивілізації, які не приносять баригам-олігархам швидкої вигоди, а тому кинуті на поталу.
Бо хіба баригам-чєлноколожкіним під силу осягнути, що вони просто купіпродайки, не більше? І що всяк, хто береться змінювати Боже ремесло - отримає руїну.
Та що ж робити нам? Сидіти склавши руки, доки не загнемося вкрай?
Ні. Боротись!
Хто як вміє і може. Методів чимало, насправді.
Один з цікавих методів боротьби, почав Svyatoslav Litynskyy (В коментарях лишу лінк про нього і його справу). Він не очікуючи від бариг просвітління, і від держави контролю за баригами - почав самотужки воювати з ними за право отримувати інформацію рідною мовою.
Розмовляє, пробує переконати, як не переконав, то судиться.
Перемог вже багато, та ще більше справ попереду. Адже, ніхто крім нього!
... Ніхто крім нього? А чому ніхто, й справді? Друзяки, а чи не видається Вам несправедливим, що одна людина на 40-ка мільйонну націю, витрачаючи купу власних сил і коштів бореться за права для нас усіх? За права, які давно мають без проблем всі повноцінні народи. А ми хіба неповноцінні?
Розмовляє, пробує переконати, як не переконав, то судиться.
Перемог вже багато, та ще більше справ попереду. Адже, ніхто крім нього!
... Ніхто крім нього? А чому ніхто, й справді? Друзяки, а чи не видається Вам несправедливим, що одна людина на 40-ка мільйонну націю, витрачаючи купу власних сил і коштів бореться за права для нас усіх? За права, які давно мають без проблем всі повноцінні народи. А ми хіба неповноцінні?
Одним словом, я попросив у Святослава картку... По можливості буду допомагати. Бо він вже витрачається на це постійно. Сам. Гадаю, вкладати в запобігання проблем значно правильніше, ніж вкладати у вирішення проблем.
Тож, якщо Ви поділяєте мої думки, то ділюсь номером картки з Вами. Маєте можливість - прийміть участь. І коли Ви, наступного разу купите якийсь прилад з меню рідною мовою - зможете дітям сміливо сказати, що це і Ваша доля справи в цьому також.)
Святослав про це не просив. Це виключно моя ініціатива.
Номер картки Приватбанка Святослава: 4731185607295240
Номер картки Приватбанка Святослава: 4731185607295240
Немає коментарів:
Дописати коментар