Україна продовжує наводнюватись "адекватними росіянами" як річка по весні.
До нас переїхав жити ще й відомий журналіст, демократ і правдоруб Айдер Муждабаєв.
До нас переїхав жити ще й відомий журналіст, демократ і правдоруб Айдер Муждабаєв.
Українці щасливі! Це ж професіонал! Не сумніваюсь, що в Україні йому буде комфортно і він знайде віп-роботу. Працював аж в самому Московському Комсомольці! Об'єктивний, цілеспрямований, супер профі, так захоплюється українцями і так критично ставиться до ситуації в Росії - таких знайти рідкість там! Суцільне захоплення.
І тепер
МИ, 40млн. українців, знову, будучи ВДОМА - по живій совєцькій традиції будемо прогинати спину під одного Айдера як кішка з тічкою. Вже почалось. Перші шпальти газет, інтерв'ю на 3 розвороти, всі в оригіналі звісно ж, розбираються на цитати... Тепер на всіх ток шоу України (а можна не сумніватися його запросять КРУГОМ) всі українці, навіть ті, що говорять рідною - будуть говорити російською - бо Айдер же не говорить мовою і не збирається... А для чого?
Одним словом вітаю вас, колоніє...(
Що ж, зацитую і я пару цитат. Зі свіженького інтерв'ю на українській правді. (лінк в коментах лишу)
"Для меня нынешняя Украина – это Россия, в которой я бы хотел жить."
... "я повторяю слова Путина про один народ, но, извините, в рациях звучит одна и та же речь - по ту и другую сторону фронта. По сути дела, если и не один народ, то очень переплетенный: там полуукраинцы, тут полурусские"...
Ось так, українці...(( Чи то пак полуукраинцы.
Ніде правди діти - правдоруб.
Ніде правди діти - правдоруб.
Чесно кажучи хочется вам якось пояснити, що ось це - це наша поразка. Ганебна і зрадлива. Образлива. Чергова і нескінченна. Та не знаю як...
Ви можете вічно пояснювати москалям, що Україна не Росія, розповідати їм про якусь невидиму оком і не чутну вухом високу матерію, яка вас від них відрізняє, та вони теж свою думку мають. І бачать як все є. І якщо вам "какая разница" то вони (ті, хто не хоче змінювати мовне середовище, але хоче звалити з комунопсихушки) всі їхатимуть до нас! І коли приїде сюди ще мільйон русскіх - вони оберуть тут свого президента. І все.
Господи, врозуми українців, що ніяк не можуть второпати на якому етапі програють війну! Поясни їм якось очевидну річ, що війна за землю програється тоді, коли програна війна за свідомість. Саме так і ніколи не навпаки.
Поясни, Господи, українцям, що перемагати вони почнуть не тоді, коли їм Штати дадуть летальну зброю, чи здохне черговий путлєр, а тоді, коли у цьому світі з'явиться перший москаль, який скаже українською: "Я вирішив переїхати жити в Україну, і тому за останній рік перед переїздом вивчив досконало мову, бо без неї там жити не можливо".
От тоді ми почнемо вигравати зовнішню війну.
А такий москаль сам не з'явиться. Щоб такому з'явитись - спочатку треба нам виграти внутрішню війну, в собі. Перемогти в собі "мешканця колонії", вбити в собі "какую разницу". Кожному. Критичній масі українців. І стати господарем у власній хаті з власними звичаями.
Немає коментарів:
Дописати коментар