Крути...

Крути… Всього лиш якихось 95 років тому…
Знаєте, по суті ці хлопці – реальні ровесники мого рідного дідуся. Не якийсь там абстрактний пра-пра-пра-дідусь із Січі з шаблюкою, про якого бабця розповідала, а просто реально - ТАТО МОГО ТАТА…

Цвітуть квіти, наче діти.

Цвітуть квіти наче діти в нашому куточку.
Ростуть діти ніби квіти, що всіяли двір.
Люба моя, Сонце моє, в росянім садочку
Оберегом мого щастя є лиш ти, повір.

Не тому буя сад цвітом, що весна на дворі,