- Тату, а включи якусь пісню, тільки нашу, українську! - просить мене останнім часом уточнюючи доня, коли їдемо в авто.
Їй ще нема 4-х рочків. Вона ще не вибаглива до стилів у музиці і до пісенної якості. Їй просто подобається, коли пісня зрозумілою рідною мовою.
Вона легко і природньо засвоїла простий татів урок - людей різних багато, і музики різної теж, і класної і не дуже, і слухати можна все, це цікаво. Але кожній людині найбільш любе, особливе, щемне і цінне - в першу чергу рідне. Бо воно для тебе і про тебе. Ми - українці, тож і рідне нам - українське.
