неділя, 27 листопада 2016 р.

Пост Трамп-атичне.

Пост Трамп-атичне, філософське:
Добре жити людям!
Одні знають на зубок усі теорії змов і впевнені, що від нас анічогісінько не залежить, і як покроково жизнь стане ґавном, та в який спосіб настане кінець світу. Ну, принаймні, наприклад, русскава світу, чи хоча б, для початку, діджейскава якогось.

Інші свято переконані, що за морями океанами хтота хітрий і бальшой там уже все порішав, і все кинув та піклується про нас усім серцем і душею, і ніколи у світі не станеться інакше, ніж як він задумав, ні з нами, ані з ним... І щоб ми не робили, чи що би з нами не робили - ні від нас, ні від інших теж уже нічогісінько не залежить.
Судьба карочє, карма.)
Перші зазвичай ненавидять других і навпаки. І хоч матриці неприйнятно різні - рука хакера, почерк - дуже схожий по суті.)
Добре жити людям у тому сенсі, що вони у чомусь абсолютно впевнені, залізобетонно, і в завтрашньому дні також. Що існуюють якісь такі ричаго-кнопки, чи важелі, які щось не дозволять, чи чогось не допустять. Чи зупинять будь яку силу, або ж зламають будь який опір. Що обов'язково існує якась чітка межа, за яку ніхто ніколи не переступить, чи за якою чогось позамежного не станеться...
А я от реально дивлюсь на одних і на інших і не розумію - звідки така впевненість? Який такий відрізок часу у 1-10-20-50 років на якому такому клаптику планети Земля дав людям таку залізобетонну впевненість у тому, що чогось 100% не станеться, або щось 100% відбудеться ? Хіба світ не бентежний? Хіба світом не править бардак і хаос, ну  чи то пак демократія або диктатура? Хіба в ньому не може статись чогось такого, що вилетить за межі твого сприйняття світу, як куля з рушниці в одну несподівану мить? Хіба так не відбувалось в історіі світу вже мільярди разів? Хіба світ це не перманентна боротьба добра зі злом, світла з темрявою, байдужості з любов'ю?
І хіба з цієї боротьби хоч колись хтось зможе вийти абсолютним переможцем навічно?
Впевнений, що ні.
І тому - багато чого залежить саме від нас! Кожного з нас. І перемагатиме той, хто наполегливіше довбе сю скалу. А як перестане, чи заслабне, чи лишиться в меншості - то й бувай здоровий, будуть інші каменярі, і довбатимуть на свій лад і у свій бік.
Ви можете висмоктувати зі світу позитивчики, або це за вас чи для Вас щодня зроблять блогери номер 1, 2 чи 3 і покажуть якою дорогою сьогодні вночі пройшовся апостол Андрій по воді...
І тут раптом ТРАМП! - і вся зв'язка альпіністів прогриміла карабінами вниз...
То може не варто спокушатися тим, що світ послідовний, спрогнозований і повністю підконтрольний? Може не варто малювати межі і встановлювати маячки? Хіба факт, що хтось інший обере життя - за цими правилами?
І так само не варто впадати у крайнощі, та вмирати - яку б кількість лайна для Вас не висмоктали фанатичні послідовники і свідки абсолютного зла.
Нікому нічого не гарантовано у цьому світі - ні гроші, ні здоров'я ні життя...
Тому Ваша участь в ньому, Ваша частинка зусиль, які Ви докладаєте - має вагу і ціну. І без кожного з Вас, без Вашої малої частинки вкладу - світ не відбудеться таким, яким би Ви його хотіли бачити.

Немає коментарів:

Дописати коментар