Між мною і тобою лиш дорога.
Дорога що веде за небокрай.
В душі чекання і легка тривога,
І серце промовляє – вирушай!
Дорога що веде за небокрай.
В душі чекання і легка тривога,
І серце промовляє – вирушай!
Два колеса і стежка у безодню,
В Безкрайній вир безмежних почуттів.
Тебе чекає подорож сьогодні,
Шалений вітру свист, як феєричний спів.
Зустрінь мене вітре в початку дороги.
Лишу на порозі козацькі тривоги.
Веди мене шляхом, неси мене, друже –
Сталевий мій кінь, уперед!
Лишу на порозі козацькі тривоги.
Веди мене шляхом, неси мене, друже –
Сталевий мій кінь, уперед!
Душа хай блукає горами, лісами
Та дідова вдача нехай буде з нами –
З усіми, хто вільному полю, як Богу
Навік свою душу віддав.
Твій вірний кінь несе несамовито
Тебе на зустріч божевільних мрій.
Холодний Яр і вільне поле з житом
До смерті житимуть в душі твоїй.
Тебе на зустріч божевільних мрій.
Холодний Яр і вільне поле з житом
До смерті житимуть в душі твоїй.
І в смутку дивнім і щастя годину
На жодну мить ти мрій не полишай.
І усім серцем вільну Україну
Люби оберігай і прославляй.
Немає коментарів:
Дописати коментар