Світліше світла Янголи.

В одному вимірі зі скотством,
Не знати як, чому й коли
Існують  попри все на світі -
Світліше світла янголи.

В пустелі сизих вечорів

Це скотство вже б давно пожерло
Оцих беззахисних «птахів»,
Ну, чи хоча б в асфальт затерло...

Та дивина  – вони живуть!

Душа пала, і лине пісня!
І свою ватру бережуть,
І людям служать, ну  хоч трісни.

Напевне, скотство вже б давно

Тих янголів передавило
Та всіх відправило б уже
Гуртом в палаюче горнило.

Та бач, за лиходійством злим
Ніяк все лапи не доходять...
І світ стоїть, і разом з ним
Щораз надію в серці  родить.