Пропав кайф!

Колись, дуже дуже давно, коли все було зовсім інакше..., коротше рівно три роки тому - я, перед тим, як скористатись будь яким бориспільським банкоматом, по звичці, спочатку завжди переключав прапорець.

Він, трясця, завжди майорів триколором.
І скільки б я його не переставляв на блакитно жовтий - кожного нового підходу до банкомату мене знов і знов чекав вадружонний русскій флак.

Не те, щоб мені було незрозуміле содержание меню, просто мені вже дуже давно не всеодно з під якого прапорця, ну наприклад, виїдуть мені гроші. Чи під який прапорець я їх туди покладу. Ну отакий бзік.)

Інколи мені здавалось, що якби операція по зміні прапора була голосовою і голосною, то, зачувши таке - мені би вмить переламали хребет тяжкою бетонною "какойразніцей" вєздєссущіє абиватєлі.)

Щось приречене і спустошливо безнадійне було в цьому - бачити щораз і розуміти, що мої брати по крові, українці викидають наш стяг і самі з власної волі обирають триколор...

Щоправда був і кайф - таки повернути наше знамено на місце знов, прибравши флак.)

А зараз... біда, пропав кайф!))
Бо вже років 2 - стоїть у тих банкоматах наш прапор завжди і ніхто його не змінює! :)