Колись, в далекому 1950-му, коли облуплена нечуваною донині війною старушенція Європа ще ледь почала оговтуватись від шоку - європейці створили Европейську Мовну Спілку (EBU).
Божевільно стомлені люди усвідомили - світ має бути таким, яким його створив Бог. Агресії - не місце серед людей. Вона не вирішує нічого. Кожнісінька нація - має жити і розвиватись. Самобутньо і незалежно. Хоч слабша вона, хоч сильніша, хоч більша, хоч менша. І нікому зі смертних не дано права змінювати господнє ремесло - бо це закінчується трагедіями та руйнуваннями. Одним словом - кожному має бути своє, хоч і в купі - ми сила.
Під патронатом спілки почала проводитись і організовуватись велика кількість цікавих і творчих подій, одна з яких - пісенний конкурс Євробачення, що стартував 1956-го року. Мета подібних подій була - розвивати і підтримувати всі європейські, та й не тільки народи. Знайомитись і здружуватись. Щоб більше ніхто не почувався зайвим, чи пригніченим. Щоб всі мали змогу бути між рівними рівні і між вільними вільні. Щоб всі могли і себе показати і на інших подивитись. Щоб віднині більше нікому не приходило в голову, що якийсь один народ вищий від іншого, і що хтось над кимось вища раса.
Таким, здебільшого - був і цей конкурс спочатку. Слухаючи, приміром, італійців - можна було легко впізнати і насолодитись чудовою, колоритною італійською культурою. Слухаючи французів - зачаровуватись неповторним шармом. Оцінити іспанський темперамент, і так далі.
Та покоління змінюються. І з часом, як це часто незграбно виходить в людей - і ця ідея деформувалась, перетворилась в зовсім інше. Людство ніяк не може вловити золоту серединку. І істерично втікаючи від фашизму та вищорасовості одних над іншими, вскочило в іншу халепу - глобалізація і толерантність, що стирає і розмиває цього разу вже не фізичні, географічні межі, а духовно-культурні.
У підсумку - чудова ідея показати свою самобутню культуру іншим народам, похизуватись своїм розвитком, поділитись нажитими цікавинками - сьогодні цілковито спаплюжена.
Це вже не міжнаціональний конкурс, а якась дивна тусня, в якій від прекрасної ідеї лишились лиш прапорці.
Тому й виходить зараз, що, приміром, на українському відборі, якийсь типу "український" гурт Сансей, що ніякого відношення до української культури не має, що їздить з концертами в Росію під час війни з нею, і телефон організаторів концертів Сансея починається на +7... - може цілком чесно, виграти путівку від України на цей конкурс.
...
Колись, людство знову пошкодує за подібну деградацію і перекоси. Якщо не знайде в собі сил вчасно спинитись у своїх намаганнях знову переробляти господнє ремесло.
Колись, людство знову пошкодує за подібну деградацію і перекоси. Якщо не знайде в собі сил вчасно спинитись у своїх намаганнях знову переробляти господнє ремесло.
Немає коментарів:
Дописати коментар