неділя, 10 квітня 2016 р.

Тато!

Цікавенну штуку відкрив оце!)
Сьогодні бачив дівчатко, таке як моє, тут в Бухаресті, любувався ним, бо скучив дико за своїм. І коли воно по нашому покликало «татка» - в мене аж защемило.))
Це була болгарська сім’я.
І стало мені цікаво – а як дітки різних братів наших слов’ян кличуть свої татусів? Ну Мами – вони і в африці мами.) А от татусі – в кожного по своєму. І в той же час – це, мабуть найпоказовіше, найхарактерніше слово. Бо найперше разом з мамою, найдавніше, воно повинно бути без слідів глобалізації. Подібні слова – вказують на походження народів значно красномовніше будь яких історичних книг, що завжди несуть суб’єктивність автора. Це як лакмус – його не приховаєш.
Погуглив.
Результат вразив, дивіться самі на скрін. Хто брати, а хтось випадає, нє?)

Отаке.)
І ще.
Кілька днів тому зупинявся проїздом в Угорщині (Дебрецен). Країна вразила тим, як випадає з загальної картинки Європейських народів. Незвично неохайно якось, як для Європи… Люди інші, відчутно. Вразила кількість жінок, що палять і геть не слідкують за собою. Особливо неприємно було дивитись на двох звьозд з коляскою в одній руці і сигаретою в іншій.
І я замислився… З одного боку велика слов’янська родина, з іншого – романська група народів... Такі великі глиби, і тут бац - 10 мільйонів якихось прибульців, як острів якийсь, десант.  Звідки вони тут взялися, чому такі інші?
Погуглив.
Результат знову вразив!
Угорці, виявляється є прямими родичами угро-фінів з північно-східних боліт! Братами уграми! Братами тих, які сьогодні себе називають вєлікім русскім народом, братьямі славянамі.
Прийшли вони з урало-поволжя в сучасну Угорщину 1000 років тому (895-го року) і сказали – ета всьо майо, радноє, ета родіна мая.
І вгадайте, як буде тато угорською?
Папа)
Яскраве яке викривалово вийшло.)

Немає коментарів:

Дописати коментар