Козак - мрія!

Цікаво, що нашого найпотужнішого у світі українського літака АН-225 "Мрія" - в НАТО називають Козаком.) Оскільки публічні назви у військовий час можуть довго триматись в таємниці - то в НАТО задля оперативного розуміння про який об'єкт йдеться - існують кодові назви об'єктів. І от наш мега птах у них зветься Козак.

Отаке.)

...Чомусь згадалось.
На околицях Відня

Пропав кайф!

Колись, дуже дуже давно, коли все було зовсім інакше..., коротше рівно три роки тому - я, перед тим, як скористатись будь яким бориспільським банкоматом, по звичці, спочатку завжди переключав прапорець.

Він, трясця, завжди майорів триколором.
І скільки б я його не переставляв на блакитно жовтий - кожного нового підходу до банкомату мене знов і знов чекав вадружонний русскій флак.

Без тебе - ніяк!

Настрій ні к бісу з цими міністрами…
Опускаються руки…

Друже, без Тебе ну ніяк! Виручай!

Нічого не зможемо зробити і побудувати. Ніякої сильної монолітної нації з одностайними людьми, що тягнуть воза в один бік. Нічогісінько. Без Тебе - мій російськомовний Друже...
Без Твоєї участі. Я без тебе ніхто, слабкий. Лише разом ми сила.

Альтернативна Україна

Цікаво б глянути було на сьогоднішню країну, яка в 1991-му обрала Вячеслава Максимовича…

На декларації чиновників глянути б, які лиш в годинниках похоронили мабуть десяток бюджетів України… На Ахметова, на всіх олігархів і трупів, по яким вони забігли до своїх "нєсмєтних сакровіщь"…  На Авакяна - може б став би письменником? Королем- гопніком простихблюдєй? Лєді Ю цікаво б де була? На заводі в Дніпрі?)…

Пост Трамп-атичне.

Пост Трамп-атичне, філософське:

Добре жити людям!
Одні знають на зубок усі теорії змов і впевнені, що від нас анічогісінько не залежить, і як покроково жизнь стане ґавном, та в який спосіб настане кінець світу. Ну, принаймні, наприклад, русскава світу, чи хоча б, для початку, діджейскава якогось.

Країну врятує Гібсон.

Сходив на "Живу"...
Ну що сказати?
Мабуть цю країну врятує лише Гібсон...)

Знаєте, в цілому, українці діляться на дві явні групи.

Одні в сраці мали Україну, їм реально начхати на неї, як на країну. Буде вона чи ні, якою вона буде завтра, існуватимуть її головні ознаки,

Колонія УССР.

Спостерігаю за цим виверженням жовчі на Нищука і вкотре розумію, що все, що ми маємо сьогодні - абсолютно НАША заслуга.

Бардак в голові, незнання історії власної країни, хворобливе і бурхливе сприйняття гострих, проблемних сторінок нашої історії...

Більшість з нас так і не почала жити у вільній Україні, і не збирається.

Київ чудесний

Краса яка.... Перегляньте друзі, справді, чудесний Київ.

https://www.youtube.com/watch?v=9-0JeB34nWg

Запис 1965-го року.

В цьому Києві, в 60-х роках приблизно 25 діток з 30-ти в класі школи - говорили українською.  Але нова програма партії про злиття націй в єдиний радянський народ після з'їзду КПРС в 1961-му році - вже йшла повним ходом. І російська - знову і знову була призначена мовою міжнаціонального спілкування, та впевнено вживлювалась в усі сфери нашого життя.

Бути собою!

У Любліні 4 поляки жорстоко побили українця. У відділку зізнались, що переплутали з росіянином…

От халепа, не встиг бідака паспорт показати, підслухали акцент… 

А з ким би Ви хотіли, щоб переплутали Вас?

Тату, включи українську пісню!

- Тату, а включи якусь пісню, тільки нашу, українську! - просить мене останнім часом уточнюючи доня, коли їдемо в авто.

Їй ще нема 4-х рочків. Вона ще не вибаглива до стилів у музиці і до пісенної якості. Їй просто подобається, коли пісня зрозумілою рідною мовою.

Вона легко і природньо засвоїла простий татів урок - людей різних багато, і музики різної теж, і класної і не дуже, і слухати можна все, це цікаво. Але кожній людині найбільш любе, особливе, щемне і цінне - в першу чергу рідне. Бо воно для тебе і про тебе. Ми - українці, тож і рідне нам - українське.

Польські і єврейські образи

Це якийсь просто сюр...

Українці,  не маючи на момент претензій власної держави так щемно образили і поляків і євреїв,  що кожен вирішив це нам пригадувати на державному рівні!

При цьому поляки чомусь не згадують,  що з півтисячоліття мали нас за своїх рабів,  за власність просто. І робили з нами що хотіли.  Вбивали, ґвалтували,  принижували,  експлуатували як коней просто за зерно... Ставились як до недолюдей.  На нашій,  не польській землі!  В нас дома! І дістали українців так,  що ті ненавиділи їх усім серцем і огризались як мали хоч якусь можливість. Не з доброго ж дива українці були розлючені на поляків?!

Про Катерину II

"В 2007-му імператриця всеросійська Катерина II знову зайняла по праву належне їй місце в центрі Одеси, яке зобов‘язане їй своїм життям..."

Ось таку фразу зустрів. Погуглив і вжахнувся поширенню. То он який захват в українців викликає Катерина? 

Забули невірні діти...

Шевченко про Петра I і Катерину II писав так:

Це той перший, що розпинав нашу Україну,
А вторая доконала вдову сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись ..."

Гарного дня, Вам, Боги!

- Бог. - думаю я, спостерігаючи з захопленням, як дядько крутить мою мертву бензопилу. Розкладає всі деталі, інструменти, дістає як справжній хірург плоскогубці, шприц. Впорскує шприцом бензин в напіврозібрану конструкцію і пила, як загіпнотизований удав, починає подавати ознаки життя.
- Давай рідненька. - підбадьорює він її.

Гулаг тріщав...

Сьогодні згадували бабусю. Пом'янули незлим тихим словом. І я вкотре прозрів від тієї кількості біди, що впала на голову нашого народу.

Коли читаєш це все в книгах - якось інакше сприймається..., не так гостро чіпляє, як тоді, коли всі ці історії стосуються ось просто твоєї бабці, яка сиділа і говорила перед тобою і яку ти обіймав.

В 5 її рочків, у 1931-му її родину розкуркулили совєти. Просто вигнали на вулицю, а батька і всіх його братів замели в Гулаг.
18 років куркулька жила де прийдеться.

Все пізнається в порівнянні.

Все пізнається в порівнянні.

Складнувато второпати чому мова - це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення. Я знаю толком лиш дві мови - українську і російську. Тому можу порівняти лише їх.

Про ЗМІ- смаки.

Отримав трохи Ваших розчарувань, дорікань, незгод і звинувачень з приводу свого останнього допису про ЗМІ-смаки українців на прикладі Павла Шеремета.

І тому хочу пояснити суть свого ставлення, раз це Вас так вчепило. Доб'ю Вас.)

Щоб Вам було легше сприйняти суть того, що я хочу сказати - давайте відв'яжусь від постаті Шеремета, саме його конкретна особистість в моєму посилі не має жодного особистого значення, я про принцип кажу. Тому додам у цей список цілком живих і здорових людей, щоб вас не циклило. Це, наприклад також Наєм, Лещенко, Муждабаєв, Ганапольський, Гордон, Бірюков, Філатов, Бутусов і багато багато інших.

А суть вбивчо проста. Вона полягає у двох речах.

Фашизм vs Рашизм

Що крутіше Фашизм чи Рашизм на прикладі Шухевича:

Романа шукали всі.

Фашисти свого часу арештували його дружину і два місяці тримали під слідством. Не отримавши жодних результатів - відпустили. Власне, все.

Рашисти ж, звісно, підійшли більш творчо:

Про жменьку психів

Зірвався.

Дзвонить телефон.
Дивлюсь – Дортмунд.
Ого, думаю, шо за Вациздас?
-          Ало, - кажу.
-          Пане Олександре?
-          Так.
-          Чи маєте хвилинку для розмови?
-          Слухаю.
-          Вас турбує компанія Букінг з приводу Вашої останньої пригоди.

Про чеське громадянство

Цікаві фашисти ці європейці, ні краплини співчуття в них нема. :)

Приміром, особи, які ЛИШЕ ХОЧУТЬ здобути чеське громадянство, мають скласти письмовий іспит з чеської мови. Крім цього, потрібно скласти іспит із чеських реалій. Іноземець має знати чим жило і живе чеське суспільство, знати чеську мову і законодавство.

І після складання цих іспитів так жити в країні упродовж щонайменше 5 років. І за цей час потрібно мати в повному порядку сплату податків, забезпечене медичне страхування, мати бездоганні стосунки з поліцією, і навіть не порушувати правила дорожнього руху!

І лише тоді можна буде розглянути Вашу заявку на громадянство цієї країни.

Тато!

Цікавенну штуку відкрив оце!)

Сьогодні бачив дівчатко, таке як моє, тут в Бухаресті, любувався ним, бо скучив дико за своїм. І коли воно по нашому покликало «татка» - в мене аж защемило.))
Це була болгарська сім’я.

І стало мені цікаво – а як дітки різних братів наших слов’ян кличуть свої татусів? Ну Мами – вони і в африці мами.) А от татусі – в кожного по своєму. І в той же час – це, мабуть найпоказовіше, найхарактерніше слово. Бо найперше разом з мамою, найдавніше, воно повинно бути без слідів глобалізації. Подібні слова – вказують на походження народів значно красномовніше будь яких історичних книг, що завжди несуть суб’єктивність автора. Це як лакмус – його не приховаєш.

Погуглив.

Результат вразив, дивіться самі на скрін. Хто брати, а хтось випадає, нє?)

Еротична казочка

Еротична казочка Вам на ніч. )

Якось одного разу, коли козака Іванка довго не було вдома з війни, зайшов до Катерини (дружини Іванка) сусід - московит Іванушка. Той часто полюбляв заходити до красуні-панянки в гості. Кочова кров ординських предків бурлила у вічно п'яній, і завжди вульгарно нахабній голові, та штовхала його на постійні пригоди. І улесливим словом стелився він до Катерини, і води інколи принесе, і дрів нарубає...

І якось так сталося одного разу, що зворушена залицяннями та поміччю жінка допустила хвилинну слабкість, незчулась як, і не відмовила постійно напираючому зайді...

Лабутени!

То он воно що!

Лабутени, лабутени...
Я весь час думав що за паніка з цими лабутенами? Вся Україна на рогах.

А виявляється це російський кліп з матюками?

Народ, ви що серйозно? Вся Україна на рогах від "пріми без п...зди в оху...тєльних штанах"? Навіть 95-й квартал пародію зліпив на це? Пародію на матюкливий російський кліп? Я сплю чи що?

Гадаєте хоч 1% поляків, чи якихось французів слухав цей "шедевр" аж так, щоб головні коміки країни на це робили пародію?

Обирати кожному з нас!

Маю тут в очікуванні свого літака трохи часу і натхнення, і хочу поділитись деякими проміжними враженнями-думками після чергових відвідин, цього разу - Узбекистану.

Я побував, дякувати Богові за можливість, майже у всіх країнах бувшого совка. Практично кругом був по кілька разів, повертаючись туди знов через певний час, порівнюючи зміни.

Ну що сказати, серійний вбивця народів - совок, з усіх нас зліпив одну незграбну кривоморду потвору з назвою - совєцький народ. Хоч і неозброєним оком помітна вражаюча різниця між деякими народами, що входили в склад совка, та тим не менше, це не зупинило поширення тренду - совєцький народ.

Історія про перехід на українську.

Це історія про перехід на українську.

Хоча, знаєте, ні!
Перехід - це ж лише видима, помітна верхівка айсбергу. А там,  в неозорій для стороннього ока глибині - багато різних історій, без яких та маківка не височіла б ніколи.)

Там і історія про повернення, про усвідомлення, про вибір, очищення і багато іншого.

Одним словом, ця історія - про любов).
Бо саме вона - головний, фундаментальний рушій всього доброго на землі. Саме любов. До своїх дітей, батьків, коханих і рідного краю. Лише вона примушує нас змінюватись і вдосконалюватись.

Колись усе закінчується...

Колись усе закінчується, друже.
Цінуй що маєш, кожну мить, щодня!
Спливає час, йому на все байдуже -
Подумав я, ...і встав з свого коня.

Сталевий, дякую тобі за поле!
За світ без меж, пахучий небокрай,
За Неню, мрії, - дякую, соколе!
Тризуб собі залишу... - прощавай!

Старушенція Європа.

Колись, в далекому 1950-му, коли облуплена нечуваною донині війною старушенція Європа ще ледь почала оговтуватись від шоку - європейці створили Европейську Мовну Спілку (EBU).

Божевільно стомлені люди усвідомили - світ має бути таким, яким його створив Бог. Агресії - не місце серед людей. Вона не вирішує нічого. Кожнісінька нація - має жити і розвиватись. Самобутньо і незалежно. Хоч слабша вона, хоч сильніша, хоч більша, хоч менша. І нікому зі смертних не дано права змінювати господнє ремесло - бо це закінчується трагедіями та руйнуваннями. Одним словом - кожному має бути своє, хоч і в купі - ми сила.

Доки будемо терпіти?

Вчепило...

Телефонував сьогодні мені друг-емігрант. Їхав він по Нью-Йорку, (живе в Канаді в українському кварталі де тупо всі - українці) і слухав на українській fm хвилі Веремій, та й про мене згадав, бо я дуже той гурт люблю.

Так, вам не привиділось. На суто українській(!) хвилі, в Нью-Йорку(!!!).

Блін, люди, кияни, а доки ми будемо терпіти це знущання? Доки нам будуть парити, що українське це неформат, непопулярне, збиткове? Доки ми, живучи в себе вдома почуватимемось гірше ніж емігранти, і не матимемо бодай одної української сучасної фм хвилі? Чи ми вже не українці просто? Чи з нас може щось інше, не українців ліплять, не відчуваєте?...

Кіно буде?

«Кіно буде!» - радісно повідомив Кириленко.

Сьогодні Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про державну підтримку кінематографії в Україні.

Я такого дня чекав усе своє свідоме життя.
Тож, цікаво було почитати сам закон.

Почитав…

Хочу сказати таке.

Нас кличе у мандри дорога.

- "Нас кличе у мандри дороога" - привітно поспівуючи пісню "Мандрів" відкрив двері пасажирам водій маршрутки.
- Добридень!
- Так, вітаю Вас, пані. Проходьте будь ласка. - провів водій мрійливим і уважним поглядом у салон красиву струнку жіночку, що увійшла. І повернувшись до дороги продовжив рух спостерігаючи за снігом і мугикаючи під носа "Веремія": "Перший сніг, я пам'ятаю перший сніг, він на твоїх губах застиг...".

Проїхавши кілька хвилин жіночка підійшла до водія.

Що це, тату?

Засновано на реальних подіях:))

- А що це, тату? - запитала мене доня тоді, коли я розглядав цікаву посилочку.
- Це, доню, календарик. Тут 12 малюнків, на кожен місяць. Пам'ятаєш пісеньку Дзинь-дзилинь?
- Так.
- Так от цей календарик зробив той дядя, що співає цю пісеньку, його звати Юрко Журавель.
- Зрозуміла. А що тут намальовано?
- Давай я тобі розповім, сідай.)
- Давай!

Я розклав малюнки в хронологічному порядку.

Сделайте украинское лучшим, тогда я буду такое смотреть!

Дуже часто доводиться чути - "сделайте украинское лучшим, тогда я буду такое смотреть." Або "україномовність - буде як наслідок побудови сильної держави", і т д.

Що хочу на це сказати:
Знаєте, мене завжди дивувала позиція - ви побудуйте, а я подивлюсь що воно у вас вийде. І якщо мені сподобається - я потім пристану на готовеньке. Може.

Це доволі паразитуюча позиція, ні?

Хто ж буде будувати, якщо ВСІ займуть таку вичікувальну позицію?

Протистояння - люди vs бариги.

Є в Європі народ, досить великий, 6-й за кількістю.

Всякого бувало в його історії, по різному складалось буття, та хіба жалітися, якщо крізь тисячі літ, попри все, й досі його доля у власних руках?
Лиш будуй!

Останні кілька десят років - з добра третина цієї нації, внаслідок кількасотрічної агресії асимілювалась, загубила своє.
Та, хай там як, але на тлі століть це не повинно мати для історії краю жодного вирішального значення, бо людський вік швидкоплинний, як ранковий серпанок.

Інформаційна окупація

Поклацав новорічний телек вчора...

Чесно? Я в розпачі.

Народ, ми в повній інформаційній окупації. Такого не було ні в совку, ні в Україні 90-х, ні в Україні 2000-х, ні, навіть за Януковича. Такого не було ще ніколи.

Загинаємось...
Україномовним немає місця в Україні.

Так, ми можемо не дивитись телек, не слухати радіо, не читати журнали... Взагалі жити без здобутків цивілізації, в печері.
Або зросійщитись.

Ось такий у нас вибір сьогодні.