Стосовно закону про декомунізацію.

Стосовно закону про декомунізацію.

"Страна в жопе, а они собрались тратить миллионы, чтоб улицы  переименовывать!!! Придурки!!! Нет больше проблем у нас других??? Да какая разница!!! Новое название вас прокормит??? Чем вам памятники мешают??? Займитесь делом!!!"

Ну і так далі, багато рабської гидоти начитався.

Тут ось яка справа народ...
У кожної людини

свій психологічний поріг, своя психологічна готовність, щабель, який він морально готовий долати у своєму житті.

Той, хто роками бореться із алкогольною чи наркотичною залежністю - апріорі не має, і як наслідок практично й не мріє мати ні щасливу родину, ні вірних друзів, ні успішного, чи бодай навіть комфортного життя. Рівень щоденних турбот, які він вирішує не на рівні щастя свого/дітей/нації, а на рівні випити/не випити.

Коли ви щодня лише вирішуєте проблеми свого шлунку - вам не бачити святковий пиріг. Рівень ваших турбот - шкоринка хліба, чи дві, черства чи свіжа. Не може кріпак мати панського столу. Кріпак їсть те, що господар дасть.

Якщо ви не маєте духовних тарганів в голові, якщо Вас не переймають якісь інші цінності, окрім поїсти - ви просто "пожиратель дохлых ящериц". Ви приречені на зневагу і злидні.

Не може людина бути господарем свого життя і зажити щасливо, якщо вона живе звичками свого гнобителя і лише підтакує йому, Якщо їй пофіг, що вона живе на вулиці, названій в ім'я ката, що вбив її батька. Така людина, якій "какая разница" все на світі - не викликає поваги ні в кого.
З нею не рахуються, бо нема з чим рахуватись.

Життя має чіткий алгоритм. Спочатку духовне, а потім матеріальне. Спочатку ви гарні - потім вас люблять. Спочатку ви горді - потім вас поважають. Спочатку ви слідкуєте за господарством - потім у вас не крадуть. Спочатку порядок в своїй голові - потім порядок навкруги Вас. Спочатку внутрішня свобода, а потім хліб. Ці складові не переставляються місцями ну ніяк.

Тому, люди, спочатку скидання катів, декомунізація, дерусифікація. А хліб... - він сам непомітно почне з'являтися в процесі, навіть з маслом. Бо вже ніякий мудак не думатиме над тим, щоб у вас його забрати - рівень задач вже не той.